Світ дисплейних технологій розвивається настільки швидко, що пересічному користувачеві легко розгубитися серед абревіатур. OLED, AMOLED, LTPO, Super Retina — усі ці назви обіцяють яскраві кольори, глибокий чорний і кришталеву чіткість. Але чим вони відрізняються насправді, і який екран обрати? Розберімося, як працюють сучасні дисплеї та чому різниця між ними не така велика, як здається на перший погляд.
Що таке OLED
OLED — це скорочення від Organic Light-Emitting Diode, тобто «органічний світлодіод». Такий екран складається з безлічі мікроскопічних світних точок, кожна з яких формує піксель, створений із трьох підпікселів — червоного, зеленого та синього.
На відміну від звичайних LED-лампочок, у дисплеї використовується надтонка органічна плівка, яка світиться при проходженні через неї електричного струму. Кожен піксель самостійно випромінює світло, тому OLED-панелі не потребують окремого шару підсвітки.
Завдяки цьому чорний колір на OLED виглядає по-справжньому глибоким — пікселі просто вимикаються, а не світяться сірим. Така особливість робить екрани енергоефективними: у режимі Always On Display більшість діодів вимкнені, і енергію споживають лише окремі елементи, що показують час чи віджети.
Що таке AMOLED
AMOLED (Active Matrix OLED) — це різновид OLED, а не окрема технологія. «Активна матриця» означає, що кожен піксель має власний транзистор і конденсатор, які дозволяють керувати ним незалежно. Завдяки цьому зображення оновлюється швидше, а рухи на екрані виглядають плавно.
Фактично, усі сучасні смартфони, планшети, ноутбуки чи телевізори з OLED-дисплеями — це саме AMOLED. Існує також технологія PMOLED (Passive Matrix OLED), де керування здійснюється пострядково без ефекту пам’яті. Такі екрани дешевші, але мають меншу плавність і частіше мерехтять, тому їх використовують у невеликих пристроях — смарт-годинниках, плеєрах чи сенсорах «розумного дому».
Super AMOLED, Dynamic AMOLED, LTPO та інші варіації
Ці позначення — маркетингові назви різних типів AMOLED-панелей, які використовують виробники. Вони позначають окремі вдосконалення або фірмові технології.
Наприклад:
- Super AMOLED (Samsung) — сенсорний шар інтегрований у сам дисплей, тому екран тонший, менше відблискує і краще читається на сонці.
- Dynamic AMOLED / AMOLED 2X (Samsung) — підтримка HDR10+, висока яскравість до 1750 ніт і покращена точність кольорів.
- LTPO AMOLED — дисплей із технологією Low-Temperature Polycrystalline Oxide, яка дозволяє динамічно змінювати частоту оновлення від 10 до 120 Гц. Це економить енергію: коли зображення статичне, екран оновлюється рідше.
- LTPO 2 / LTPO 3 AMOLED — покращені версії з плавнішим перемиканням частоти й розширеним діапазоном від 1 до 120 Гц.
- Super Retina / Super Retina XDR (Apple) — калібровані AMOLED-дисплеї з високою щільністю пікселів і точною передачею кольорів, яскравістю до 1600 ніт.
Іноді виробники комбінують ці назви, створюючи «гібриди» на кшталт Foldable LTPO Dynamic AMOLED 2X — такі панелі використовуються у складних смартфонах Samsung Galaxy Z Fold і Flip.
Що обрати — OLED чи AMOLED
Для звичайного користувача різниця між OLED і AMOLED практично непомітна. Усі сучасні гаджети з OLED-дисплеями насправді використовують AMOLED-технологію. Відмінності можуть бути лише у відтінках кольорів, яскравості чи налаштуваннях виробника. Тому варто орієнтуватися не на назву технології, а на конкретні характеристики пристрою — щільність пікселів, рівень HDR і відгуки користувачів.
Єдиний виняток — LTPO AMOLED, який справді вартий уваги. Такі екрани споживають менше енергії, знижуючи частоту оновлення, коли зображення статичне, і підвищуючи її лише під час перегляду відео чи ігор. Якщо є вибір між звичайним AMOLED і LTPO AMOLED, варто віддати перевагу другому — він одночасно яскравіший, плавніший і економніший.